« Березень 2010 » | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |
29 | 30 | 31 |
Хрестопоклінна неділя | 14:01 |
Кожного Великого посту ми зустрічаємо хрестопоклiнну неділю. Її чекаємо із надією на допомогу у цій 40-каденній дорозі.
Трохи дивно… У нашому житті вислів «зустріти хрест» не завжди сприймається добре. Побажання «мати хрест у житті» прирівнюється до прокляття. Це ще раз показує як ментальність цього світу різниться від духа Божого. У цю неділю ми не тільки зустрічаємо хрест, але ще й віддаємо йому честь. Його величаємо, його цілуємо. Як би римляни того часу побачили нас, то дивувались би. Бо саме хрест вважався прокляттям для людини. Бог освятив це знаряддя смерті і підніс його гідності животворного дерева. Там, де приходить Бог, там починається життя. Тому, для нас хрест має бути благословенням, джерелом наших сил, нашого духовного життя. Дерево залишилось деревом Зміна сталась в тому, що це дерево символізувало. Символізувало ганьбу і позор, приниження і важку смерть. Кожен, хто дивився на хрест, мав мати страх, щоб йому не попасти на це місце муки. Хресна смерть вважалась найжорстокішою смертю. Ісус прийняв цю найжорстокішу смерть і перемінив відношення до терпіння. Більше того, Ісус каже: "Хто не візьме свого хреста, і не піде за Мною слідом, той Мене не достойний” (Мт. 10.38). І ось ми уже в середині Великого часу очищення. Стоїмо і дивимось на хрест. Перед нами стоїть цей самий вибір: взяти і піти за Христом, або ж залишитись спостерігачем. Повинні пам’ятати, що кожен, хто хоче наслідувати Христа, має, найперше, зректись самого себе. "Коли хто хоче йти вслід за Мною, — хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та йде вслід за Мною” (Мт. 16.24). Зрозуміти Бога, можна тільки чистим серцем. Очищення серця, найперше, починається від зречення самого себе. Від зречення своїх переконань і принципів, від основ і принципів свого життя. Цим зреченням Христос не заперечує всі наші цінності. Він лише запрошує перевірити їх і доповнити Євангельським Духом. Після навернення наші терпіння та труднощі, як і хрест, можуть залишитися на зовні тими ж самими, але відношення до них зміниться. Піст – це пора нашої зміни Знаємо багато святих, котрі робили чуда і уздоровлювали молитвою людей. Самі ж терпіли, мучились від хворіб, постійно несли хрест свого життя. Дехто із них свідчив: «Христос не прийшов, щоб зробити наше життя безтурботним. Він прийшов, щоб у наших турботах показати свою присутність. Ми не самі.» У цей піст ми добровільно наклали на себе деякі труднощі і турботи. Це відмова від їжі, паломництво та інші духовні науки. Це також турбота про ближніх та інші діла милосердя. До цього можемо віднести все добро, що порушило нашу безтурботність і створило нам незручності. Висновок простий. У нашому житті, ким би не були, зустрічають незручності. У час Посту ми добровільно хочемо взяти на себе ці незручності і це робимо не заради нашого власного самозадоволення чи геройства. Це робимо з подяки. Благодаримо Христа за відкуплення. Існує звичай на хрестопоклінну неділю підходити до хресного дерева, вклонятися йому і цілувати його. Це символізує наші глибокі почуття вдячності Богу за цей жест Любові виявлений на хресті. Коли цього разу будемо підходити до нього, то дивлячись на хрест, побачмо власні незручності. І так як ми будемо цілувати і благодарити Бога за той Хрест спасіння, то так цілуймо і обнімаймо хрест нашого життя, який теж має принести нам спасіння. | |
Переглядів: 998 | Добавив: Адмін | Рейтинг: 5.0/2 | |
Всього коментарів: 0 | |